Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир

Міжнародний жіночий день – це заклик до дій.

До дій на підтримку жінок, які вимагають захисту своїх

фундаментальних прав великою власною ціною.

До дій, спрямованих на посилення захисту від

сексуальної експлуатації та насильства.

До дій, спрямованих на прискорення

повноцінної участі та лідерства жінок.

Антоніу Гутерреш,

Генеральний секретар ООН

Щорічно 8 березня міжнародна спільнота відзначає Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир.

Міжнародний жіночий день набув нового глобального значення для жінок як у розвинених країнах, так і в тих, що розвиваються. Зростаючий міжнародний жіночий рух допоміг перетворити святкування на згуртування та об’єднання зусиль для посилення підтримки прав жінок та їхньої участі в політичній, соціальній та економічній сферах.

Міжнародний жіночий день є закликом до ґендерної рівності у світі, вільному від упереджень, стереотипів і дискримінації, різноманітному, справедливому та інклюзивному світі, в якому цінують відмінності.

Так, не «свято квітів, весни і краси» та й загалом це не зовсім свято…

З’явився Міжнародний жіночий день завдяки рухові жінок за рівні права, припинення дискримінації на роботі, за право голосу… (США, 8 березня 1857 р., 1908 р.)

Саме у Російській імперії мітинги такого ж характеру почались у роки Першої світової війни 23 лютого (за григоріанським календарем – 8 березня) 1917 р , на вулиці вийшли тисячі жінок з гаслами про припинення війни та за полегшення становища робітниць. Такий жіночий рух був дуже вигідний для зміцнення більшовицької влади. Згодом імператор зрікся престолу, і Тимчасовий уряд Росії надав жінкам право голосу.

На агітаційних плакатах з’явились жінки-трактористки, колгоспниці, будівельниці комунізму – потрібно було відбудовувати державу, але і домашню роботу їм ніхто не скасував.

Після Другої світової війни, Голодомору образ радянської жінки у пропаганді став набувати рис “матері” та “берегині домашнього вогнища”, оскільки владі важливо було відновлювати демографічні втрати, формуються два ґендерні образи: “чоловіка-захисника”, якого вітають 23 лютого, і турботливої жінки — дружини, сестри, матері, яким потрібно подякувати за обід, чистий і випрасуваний одяг 8 березня. Як наслідок святкування з публічного простору перейшло у приватну площину, в коло сім’ї….

На противагу нашому усталеному святкуванню, в західних країнах цього дня прийнято згадувати найвизначніших жінок, проводити лекції, підтримувати амбіції своїх громадянок. Щорічно 8 березня у світі проходять демонстрації на підтримку рівності та дотримання прав жінок.

Тож “8 Березня” — це не просто жіночий день, це день жіночої солідарності, який був створений на згадку про культурні, політичні та соціально-економічні досягнення жінок.

А які у вас тепер асоціації з цим днем?) чи як давно змінились?