Джерело: БАТЬКІВСТВО В ЦИФРОВУ ЕПОХУ — завантажити буклет «PARENTING IN DIGITAL AGE»
Пам’ятка для батьків
«Ваша дитина в Інтернеті»
Онлайн – це невід’ємна частина життя сучасних дітей. Але ж Інтернет може нести загрозу — злочини у світовій мережі набувають все нових форм.
Як дітям не набути проблем в Інтернеті, перш за все мають розуміти батьки.
Який контент може нашкодити дитині?
1. Той, що не відповідає віку:
— портали чи ігри (онлайн чи офлайн), які містять сцени насильства, агресії чи іншої деструктивної поведінки;
— сайти, що пропагують надмірні дієти, чим спонукають до анорексії та булімії;
— тоталізатори, букмекерські сайти та онлайн-ігри на гроші.
Що робити? Встановити батьківський контроль на всіх пристроях, якими користується дитина.
2. Порнографія
Перегляд порнографії – це психологічна травма, нездорові очікування щодо сексуальних стосунків та рання сексуалізація дитини.
Що робити? Якщо ви не розмовляєте з дитиною про статеве виховання, то незрозумілі речі можуть викликати у дитини інтерес та бажання дізнатися більше про це та стає залежною від перегляду таких матеріалів та шукає все нових форм.
Вам може допомогти онлайн-курс https://edx.prometheus.org.ua/courses/course-v1:EPF+SEXED101+2018_T2/about
3.Оманливі оголошення та об’яви
Далеко не вся інформація в Інтернеті правдива.
Про це варто пам’ятати, коли підліток шукає собі роботу на канікули чи оплачуване стажування.
Що робити? Краще не залишати дитину саму у цьому виборі, бо приваблива пропозиція може виявитися трудовою експлуатацією, а дитина стати безкоштовною робочою силою. Будьте уважні.
4.Небезпечні квести:
Групи у соцмережах на кшталт «Синіх китів», «груп смерті» та подібних пабліках, які схиляють до нанесення власноруч каліцтв, заподіяння болю й самогубств.
Що робити?
Зверніть увагу на групи у соцмережах та телеграм канали, на які підписані ваші діти.
Корисно раз на місяць обговорювати новинки в Інтернеті, самим бути у курсі подій та проговорювати з дитиною всі небезпеки.
Але не робіть із цього дуже цікавої теми, бо чим більше ми про це говоримо та жахаємо, тим більше інтересу у підлітків – у їх віці дуже цікаво все, що небезпечно.
Вам ще можуть допомогти поради: https://life.pravda.com.ua/society/2017/02/13/222581/
5. Кібер-булінг — образливі коментарі, створення фейкових сторінок, публікації образливих матеріалів про дитину, виключення її з групи класу в соціальних мережах/месенджерах тощо.
Для регулювання булінгу в школі запроваджуються конкретні кроки, але з кібер-булінгом поки що складніше.
Може йти, як від знайомих, так й від незнайомих дитині користувачів (чи з фейкових сторінок знайомих).
Що робити? Необхідно звернутися до служби підтримки сайту та попросити видалити образливу інформацію.
Навчіть дитину блокувати коментарі від певних користувачів та закривати свою сторінку.
Не варто дорослим втручатися в діалог з булером, бо це лише погіршить ситуацію.
Якщо булінг проводять однокласники дитини — зверніться до класного керівника, до директора, або соціального педагога, чи шкільного психолога.
Дитина має знати, що вона може звернутися до вас з будь-якою проблемою та ви її підтримаєте, а не відразу почнете звинувачувати та виховувати.
6. Секстінг – це надсилання через Інтернет особистих інтимних фото/відео.
Видалити такі матеріали із мережі практично неможливо. Крім того, вони можуть потрапити на сайт знайомств чи портал дитячої порнографії, що завдасть додаткових проблем та стресу.
В Україні теж виготовлення дитячої порнографії карається законом.
Що робити? Обговоріть з дитиною, чи чула вона про такі випадки у школі чи в Інтернеті? Чому діти це робили? Як вони себе почували?
Що робити, якщо фото вже надіслані? Перш за все покажіть дитині, що ви на її боці. Серйозно можна поговорити після владнання ситуації.
Зверніться до служби підтримки соцмережі з проханням видалити фото.
За потреби підключіть кіберполіцію та ювенальну поліцію. За юридичними консультаціями звернутися у єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги Міністерства юстиції 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно), за психологічною підтримкою до Дитячої горячої лінії 116 111 (безкоштовно з мобільних телефонів).
7. Кібер-грумінг – це налогодження довірливих стосунків з дитиною (частіше за все через соціальні мережі та фейкові акаунти) з метою отримання від неї інтимних фото чи відео з подальшім шантажуванням дитини для отримання більш відвертих матеріалів, грошей чи зустрічей в офлайні.
Це спеціально навчені злодії, які гарно знають психологію дітей.
Що робити? Розкажіть дітям про такі ризики, що б вони не стали жертвою оманливих друзів.
Розкажіть про те, що ніяка інформація в Інтернеті не приватна – сторінку в соцмережах можуть «хакнути» та побачити все листування, надіслані фото/відео ніколи неможливо повністю видалити.
Казка про Максима і комп’ютер
Розкажіть цю казку дитині перед сном.
Комп’ютер дуже приваблює і дітей, і дорослих. Але в усьому має бути міра. По можливості замінюйте спілкування з комп’ютером на живе спілкування з друзями, прогулянку і т.п. Нехай комп’ютер у вашому будинку буде не другом, а помічником у важких ситуаціях.
Жив-був в місті Козельську хлопчик на ім’я Максим. Він був чудовим хлопчиком, дуже добрим і чуйним. Було у нього багато друзів. І все б було добре, тільки ось одного разу тато приніс додому комп’ютер.
Максиму комп’ютер відразу дуже сподобався. Він так ним зацікавився, що майже не відходив від нього. Як тільки прокидається, відразу біжить до свого нового друга — комп’ютера. І майже весь день грає в різні ігри.
Батьки почали хвилюватися, що Максим так захопився комп’ютером, що зір у нього може від цього зіпсуватися. Намагалися з ним розмовляти, але Максим і слухати нікого не хотів!
Якось, тільки-но прокинувшись, Максим, як зазвичай, сів за комп’ютер і почав грати.
Мама покликала його снідати, але Максим сказав, що дуже зайнятий і їсти поки не буде.
— Іди хоч вмийся, — сказала мама.
Але Максим не звернув на її слова жодної уваги.
Потім за Максом зайшли хлопці і покликали грати в футбол. Але він не зміг відірватися від комп’ютера і гуляти не пішов. Хлопці образилися, що Максим зовсім забув про них останнім часом, і пішли.
Так Максим грав до самого вечора, поки не відчув, що очі його зовсім втомилися, а живіт наполегливо просить їсти. Хотів Максим встати з-за столу, але не зміг. З ним стали відбуватися якісь дивні речі: руки зовсім не слухали, продовжували проти волі Максима натискати на клавіші клавіатури; а ноги і того гірше — оніміли, і Максим не міг ступити й кроку.
Що ж робити?
Прийшла мама, але і вона нічим не змогла допомогти. Руки Максимка як і раніше робили, що хотіли, а ноги нічого робити не могли.
— Як же я тепер буду їсти і грати в футбол? — заплакав Максим.
Тоді мама покликала доктора. Доктор уважно оглянув Максима і дав пігулку, після якої руки і ноги стали слухатися. А потім простягнув флакончик з вітамінами.
— Це не прості вітаміни, а чарівні, — сказав доктор Максиму. — Вони допоможуть тобі грати на комп’ютері. Як тільки захочеш сісти за комп’ютер, з’їж одну вітамінку, і з твоїми руками і ногами нічого не трапиться. Але пам’ятай: вітаміни ці діють всього 30 хвилин. Якщо через півгодини ти не відійдеш від комп’ютера, руки знову перестануть тебе слухатися, а ноги оніміють. І я тобі вже більше не зможу допомогти.
Так Максим і став робити: з’їдав вітамінки і півгодини грав на комп’ютері. А потім йшов займатися іншими справами. Спочатку Максиму було дуже важко кидати гру, але він згадував про свої ручки і ніжки, про те, як погано, коли вони не слухаються, і вимикав комп’ютер. А потім він так до цього звик, що і не засмучувався.
Ще Максим зрозумів, що ручкам і ніжкам потрібно багато рухатися, бігати, стрибати, що потрібно допомагати мамі і робити багато інших корисних справ. Тоді з ними нічого не трапиться, і вони будуть справно служити йому все життя. І з тих пір, як Максим це зрозумів, вітаміни йому більше стали не потрібні. Він сам навчився управляти собою і своїм часом! Батьки були дуже раді, що Максим став таким самостійним. А друзів у нього з’явилося ще більше.
Джерело: 33 СКАЗКИ ОТ 50 КАПРИЗОВ ИЛИ АНТИКАПРИЗИН (сказки из книги издательства «Мамины сказки»
Нові коментарі