ПРАВА И ОБОВ’ЯЗКИ БАТЬКІВ ЩОДО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ
Визначення прав та обов’язків батьків і дітей викладені в Кодексі про шлюб та сім’ю України(КпШС України)
Цей Кодекс встановлює порядок і умови одруження, регулює особисті та майнові відносини, які виникають у сім’ї між подружжям, між батьками та дітьми.
Право на виховання дітей є передумовою здійснення обов’язків щодо виховання. Право й обов’язок батьків неможливо відокремити від їхньої особи. Відмовитися від прав і обов’язків із піклування про здоров’я, фізичний, духовний, моральний розвиток, навчання і підготовку до праці дітей вони не можуть, а можуть тільки втратити їх за рішенням суду. Така втрата тягне за собою надзвичайні наслідки — повне скасування прав та обов’язків стосовно дітей, за винятком одного — матеріального утримання.
Підстави, за наявності яких може виникнути питання про позбавлення батьківських прав, передбачені ст. 70 Кодексу про шлюб та сім’ю України. Таке питання може постати, коли буде встановлено, що:
- батьки ухиляються від виконання своїх обов’язків із навчання та виховання дітей;
- батьки відмовляються без поважних причин забрати дитину з пологового будинку;
- батьки відмовляються без поважних причин забрати дитину з лікувально-профілактичних чи навчально- виховних закладів;
- батьки, зловживають батьківськими правами, жорстоко поводяться з дітьми;
- батьки шкідливо впливають на дітей своєю аморальною, антигромадською поведінкою;
- батьки є хронічними алкоголіками чи наркоманами.
Кожна з указаних підстав є самостійною умовою для вирішення питань про позбавлення батькінських прав, що здійснюється тільки в судовому порядку.
Цей перелік підстав засвідчує, що батьків можуть позбавити батьківських прав за порушення вимог ст. 61 КпШС України, де передбачено, що батьки мають право й зобов’язані виховувати своїх дітей, піклуватися про їхнє здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, готувати їх до праці.
Ст. 59 КпШС України проголошує, що батько та мати мають рівні права й обов’язки, щодо своїх дітей і у випадках, коли шлюб між ними розірвано. Тому коли йдеться про позбавлення батьківських прав, слід розуміти, що позбавлення може стосуватись як батька, так і матері або обох батьків.
Для захисту інтересів дитини суд може прийняти рішення про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав і переданая на опікування органу опіки та піклування. Воно може мати місце тоді, коли подальше перебування дйтйни в сім’ї, загрожує її здоров’ю, вихованню та небезпечне для неї (дитина-залишається без їжі, одягу, необхідного постійного догляду, ст. 76 КпШС України).
Позбавлення батьківських прав щодо непов- нолітиіх дітей є надзвичайним засобом впливу на батьків. Але навіть рішення суду з цього питання не є остаточним вироком. Наше гуманне законодавство передбачило поновлення в батьківськйх правах (ст. 75 КпШС України), яке допускається, якщо цього вимагають інтереси дітей і якщо діти.не усиновлені. Поновлення в батьківських правах здійснюється тільки в судовому порядку, якщо буде встановлено, наскільки змінились обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав.
Адміністративна відповідальність батьків
Адміністративна відповідальність батьків встановлена, з огляду на вимоги КпАП (Кодекс України про адміністративні правопорушення), за ухилення від виконання своїх, обов’язків:
- ст. 184, ч. 1 (за систематичне ухилення від виконання обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей (за наявності підтверджу- вальних документів));
- ст. 184, ч. 2 (передбачена відповідальність за ті ж дії, які вчинені повторно протягом року після накладання, адміністративного стягнення відповідного першої частини цієї статгі (за наявності підтверджувальних документів));
- ст. 184, ч. З.(за вчинення неповнолітнім у віці від 14 до 16 років правопорушення, яке передбачає, відповідальність згідно з Кодексом про адміністративні правопорушення);
- ст. 184, ч. 4 (до неповнолітніх, які відповідно до ст. 22 Кримінального Кодексу не є суб’єктами злочину і не можуть нести кримінальної відповідальності, застосовують примусові заходи виховного характеру, які передбачені ст. 105 ККУ, а батьки несуть адміністративну відповідальність).
Зловживання батьківськими правами може бути в різних формах із різними наслідками для батьків. Так постійне нанесення дитині тілесних ушкоджень є підставою не тільки для позбавлення батьків (чи одного з них) прав, але й притягнення до кримінальної відповідальності за злочин проти здоров’я дитини. Законом передбачено, що якщо суд під час позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків ознаки злочину, то відповідно до ст. 70 КпПІС України він може сам порушити кримінальну справу або повідомити про це прокурора, який повинен вирішити це питання по суті. -.
Кримінальна відповідальність батьків
У ст. 52 Конституції України сказано, що будь- яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідується за законом.
У ККУ передбачено покарання (ст. 304): обмеження або позбавлення волі на строк до 5 років за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, пияцтво, заняття жебрацтвом, азартними іграми.
У ст. 303 ККУ (проституція або примушування та втягнення до занять проституцією) в ч. З сказано: дії, вчинені щодо неповнолітнього організованою групою караються позбавленням волі на строк від 3 до 5 років.
У ст. 307 (309) ККУ про «Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів» сказано, що такі дії із залученням неповнолітнього караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 (12) років.
Ст. 324 ККУ охороняє здоров’я неповнолітніх. Схилення неповнолітніх до вживання дурманних засобів, що не є наркотичними або психотропними, карається обмеженням або позбавленням волі на строк до 3 років.
ПОПЕРЕДЖЕННЯ НАСИЛЬСТВА В СІМ’Ї
Насильство в сім’ї — будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї відносно іншого її члена, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і шкодять його фізичному чи психічному здоров’ю.
Фізичне насильство в сім’ї — умисне нанесення одним членом сім’ї іншому побоїв, тілесних ушкоджень, що може спричинити або спричинило смерть постраждалого, порушення фізичного чи психічного здоров’я, завдання шкоди його честі та гідності.
Фізичні ознаки насильства:
- зовнішні пошкодження (відбитки пальців, паска, сліди цигарок тощо);
- пошкодження внутрішніх органів і кісток, які не є наслідком нещасних випадків.
Психічні ознаки насильства:
- страх фізичного контакту з дорослими;
- намагання приховати причину травми;
- нічні, кошмари і страхи;
- самотність, відсутність друзів;
- негативізм, агресивність, жорстоке ставлення до тварин;
- суїцидальні спроби.
Сексуальне насильство в сім’ї — протиправне посягання одного члена сім’ї, на статеву недоторканість іншого, а також дії сексуального характеру щодо неповнолітнього члена сім’ї.
Фізичні ознаки сексуального насильства:
- ушкодження статевих органів;
- захворювання, що передаються статевим шляхом;
- вагітність.
Психічні ознаки сексуального насильства:
- нічні кошмари і страхи;
- депресія, низька самооцінка;
- невідповідні до віку сексуальні ігри і знання про сексуальну поведінку;
- намагання повністю закрити своє тіло;
- ексгібіціонізм;
- проституція.
Психічне насильство в сім’ї — насильство, пов’язане з дією одного члена сім’ї на психіку іншого шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров’ю.
Ознаки психічного насильства:
- затримування фізичного й розумового розвитку дитини;
- енурез, нервовий тик;
- постійно сумний вигляд;
- різноманітні соматичні захворювання;
- неспокій, тривожність;
- порушення сну;
- довготривалий пригнічений стан;
- агресивність;
- схильність до усамітнення;
- невміння спілкуватися.
Економічне насильство в сім’ї — умисне позбавлення одним членом сім’ї іншого житла, їжі, одягу й іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може спричинити його смерть, порушення фізичного чи психічного здоров’я.
Ознаки економічного насильства:
- відсутність адекватних віку і потребам дитини їжі, одягу, житла, медичної допомоги, освіти;
- крадіжка їжі;
- санітарно-гігієнічна недбалість;
- хворобливість;
- агресивність.
Жертва насильства в сім’ї — член сім’ї, який постраждав від фізичного, сексуального, психологічного чи економічного насильства з боку іншого члена сім’ї.
Попередження насильства в сім’ї — система соціальних і спеціальних заходів, спрямованих на усунення причин і умов, які сприяють вчиненню насильства в сім’ї, припинення насильства в сім’ї, яке готується або вже почалося, притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні насильства, а також медико-соціальна реабілітація жертв насильства в сім’ї.
Захисний припис — спеціальна форма реагування служби дільничних інспекторів міліції та кримінальної міліції у справах неповнолітніх щодо жертви насильства в сім’ї, згідно з яким особі, що вчинила це насильство, заборонено вчиняти певні дії щодо жертви насильства, в сім’ї.
ВІктимна поведінка — поведінка потенційної жертви насильства в сім’ї, що провокує це насильство.
Органи та установи, на які покладено здійснення заходів із попередження насильства в сім’ї:
- Спеціально вповноважений орган виконавчої влади з питань попередження насильства в сім’ї.
- Служба дільничних інспекторів міліції та кримінальна міліція у справах неповнолітніх.
- Органи опіки та піклування.
- Спеціалізовані установи для жертв насильства в сім’ї:
- кризові центри для жертв насильства в сім’ї та членів сім’ї, стосовно яких існує реальна загроза вчинення насильства в сім’ї;
- центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім’ї.
Підстави для вжиття заходів із попередження насильства в сім’ї:
- заява про допомогу жертви насильства в сім’ї або члена сім’ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства;
- висловлене жертвою насильства в сім’ї або членом сім’ї бажання на вжиття заходів з попередження насильства в сім’ї в разі, якщо повідомлення або заява надійшли не від нього особисто;.
- отримання повідомлення про застосування насильства в сім’ї або реальної загрози йото вчинення стосовно неповнолітнього чи недієздатного члена сім’ї.
Свежие комментарии